Я не люблю це питання. Може тому, що мені зазвичай припадає працювати з доволі специфічними посадами – то архітектор, то тім лід, то перша людина на новому проекті, а тому замовник зазвичай каже: “Мені зараз важливо знайти гарного фахівця. Гроші – не суттєво, але, все ж, бажано, щоб було не занадто вище ринку.” А замовник – новий. І сильно ти з ним не посперечаєшся, бо це ж ти ринок знаєш, а не він, правда ж?

Так, у мене бувають вакансії і з конкретними цифрами зарплат, і я дуже люблю, коли ці цифри. Коли не треба танцювати з бубном, бо кандидати чомусь думають, що я обов’язково хочу їх надурити й виторгувати нижчу зарплату (так, наче вони на ту нижчу зарплату підуть – ага, чекай). Коли є конкретні рамки ти їх наводиш і кажеш: ось такі цифри, вони Вам пасують? А далі вже – так-так, ні-ні.

Але частіше цих рамок немає, і ти змушений орієнтуватися на ті суми, які вказували кандидати, що вже були на співбесідах на цю вакансію. І от новий фахівець питає:

– Які у Вас зарплатні рамки?

Й отут постає дилема, бо в тебе їх просто може не бути. “Орієнтуйся по ринку,” – казали вони. “Але ми готові розглянути всіх,” – запевняли вони.

І от ти називаєш цифри, але уточнюєш “але це не остаточні суми, я б хотів почути Ваші очікування, якщо ці рамки Вас не влаштовують.” Кандидат, такий: “Та нє, мені це не підходить. Змушений відмовитися від Вашої пропозиції.” А ти такий: “Так я ж сказав, що це – не остаточні цифри. То які у Вас очікування?”

Але момент вже втрачено, і фахівець продовжує відмовлятися або віднікуватися. І от цього я відверто не розумію. Ми ж усі дорослі люди, скажи скільки, і я з цією цифрою піду до клієнта або до керівництва – і там уже буде видно.

Я розумію, що в нашій професії вистачає недобросовісних наймарів (про недобросовісних кандидатів ми ж чуємо набагато менше, правда ж?), що рівень довіри такий собі. І в мене немає рішення цієї проблеми.

Я можу тільки написати про свій досвід і свою точку зору.