Іноді трапляються дійсно цікаві діалоги, які можуть втрапити на баш чи на який-небудь інший форум дотепів. Однак, це тільки на перший погляд може видатися дотепним.

Алекс Джава [23/06/2017, 18:17]: Прийду додому, подивлюся і відповім.
Алекс Джава [17/07/2017, 20:43]: Вибачте, затримався. Я готовий продовжити спілкування.

Олена Наймар [04/07/2017, 9:02]: Доброго дня, Романе! Ми маємо вакансію для досвідченого рекрутера в нашу компанію. Чи було б цікаво поглянути на подробиці?
Я [04/07/2017, 10:30]: Вітаю, Олено! Так, а чому б і ні. Завжди цікаво подивитися, що діється на ринку.
Олена Наймар [07/07/2017, 13:14]: Дуже вдячна за Вашу відповідь. Ми шукаємо…

…і далі пішов опис вакансії.

Що цікавого можна побачити з цих двох фрагментів, взятих з реального життя (перша – не з мого, хе-хе)? В обох випадках наймар ніяк не прореагував на дії кандидата.

В першій ситуації треба було перепитати у кандидата наступного дня, чи була у нього можливість переглянути те, що ти йому надіслав. Або ж просто у відповідь на “подивлюся і відповім” побажати гарного вечора і написати, що чекатимеш на його відповідь завтра (а назавтра, звісно ж, перепитати, як я і зазначив у попередньому реченні).

В другій ситуації наймарка відверто проігнорувала кандидата, який відповів. А це взагалі неприпустимо: ти вджобуєш, що скажений, вишукуючи і контактуючи різноманітних фахівців, а коли він тобі відповідає, то ти просто зникаєш на кілька днів. Тут не може бути ніяких виправдань (навіть якщо вакансія закрилася), бо ти вибудовуєш стосунки не тільки тут і зараз, а, можливо, на довгі роки вперед. Як можна зникнути на кілька днів? Яка про тебе буде думка?

Швидкість реакції й відгучність – це одні з найголовніших чеснот будь-якого рекрутера, які є важливими підвалинами його успіху.

Не забуваймо про це, колеги.